Публікації про транспорт, туризм та подібне

Нил Крас
Моя Винница
(во времена трёх послевоенных пятилеток)

Представлена глава, посвящённая винницкому трамваю.

С большим интересом прочитал воспоминания И.Кошлакова. Сам я винничанин с 1951 года и эти строчки подняли из глубины памяти личные впечатления.

Я, конечно, не ориентировался в названии вагонов, но отлично помню деревянные скамейки старых трамваев, расположенные ВДОЛЬ вагона, и ручки, высоко болтающиеся на кожаных ремнях,по-моему, за них никогда не держались.

7 вересня 1913 року на частині лінії було проведено випробування вагонів, а 8 жовтня трамваї вперше пішли по мостам.

Регулярний рух трамваїв по всій лінії почалося 28 (15-го за старим стилем) 1913 року о 6.40 годині ранку.

По  новій лінії курсувало 7 двохосьових вагонів, які були придбані на Нюрнберском заводі «МАN» в 1912 році. Ці вагони були розраховані на 18 сидячих і 14 стоячих місць.

Після звільнення міста, в березні 1944 року, була проведена інвентаризація трамвайного господарства:
була пошкоджена тягова підстанція, з 15 вагонів придатними для експлуатації були чотири;
знята контактна мережа від мостів до Пироговської лікарні;
підірваний центральний міст через р. Південний Буг (що унеможливлювало рух трамваїв між центром міста і Замостям);
колія і депо збереглися.