15 годин у Вінниці

• Авторизуйтесь для написання повідомлень

Один з перших відгуків про Вінницю – це газетна замітка, якій трохи більше сотні років. Ім’я подорожуючого невідоме. Матеріал вийшов друком у газеті «Свободний голос» від 29 березня 1917 року під назвою «15 годин у Вінниці». Підписаний просто – «Проїжджий». Варто зазначити, що мандрівникові не сподобалася вінницька Вежа, однак приємно вразив благоустрій міста.

«Я був лише 15 годин у Вінниці, я не маю в цьому місті знайомств і мені невідоме внутрішнє життя цього міста. Всі мої враження за час перебування у Вінниці я хочу викласти у послідовному порядку.

Під’їжджаючи до Вінниці вдень, я з вікна вагону побачив місто і воно мені видалося гарним і значним, зовсім не повітового масштабу.

Пройшовши закопчений вокзал, який кишів публікою, котра в нього вже не поміщалася, я вийшов до під’їзду і побачив одразу трамвай. Це було вже приємним сюрпризом. Я поїхав у трамваї до міста ще більш зацікавлений.

Трамвай йшов швидко і довіз мене на центральну вулицю. Швидко облашувавшись в номер абсолютно шикарного готелю, я відправився оглядати місто. Мій хороший настрій не був зіпсований.

Невеликі розміри міста дозволили мені обходити його за невеликий проміжок часу з кінця в кінець. До вечора, сидячи в своєму номері, я вже не знав, як «вбити» час, який залишився у мене до відправлення нічного потягу.

Міські враження загалом виявилися нескладними. Переходячи з вулиці у вулицю, я дивувався, читаючи на перехрестях їх назви: «Короля Владислава IV», «Князьдавидівська», «Ростиславська», «Петра Могили» тощо. Як виявилося, вони нічого не мають спільного з історією міста і створюють у глядача історичний сумбур, в той же час стирають місцеву фізіономію міста (як бачимо, подорожній не дуже був знайомий з історією нашого міста).

Переважна більшість вулицю мають достатній благоустрій. На багатьох з них пристойні тротуари, що загалом подобається.

Сподобався мені і сквер, який тримають в доволі охайному вигляді, дуже зручний для мітингів, на одному з яких мені довелося побувати. Громадяни міста тримають себе зразково – як оратори, так і слухачі. На куті скверу стоїть водонапірна вежа, на жаль, типу заводських будівель, що мені не сподобалося…

…Рівно через 15 годин після мого приїзду мій потяг рушив зі станції «Вінниця».

Віртуальний гід Вінниці