Вінницькому трамваю (вірш)
О, скільки пройдено зупинок
Щодня, щомісяця, щороку.
А світ накидає картинок
У вікна ваші синьоокі.
На тих картинках пролітають
Весна, зима, і літо, й осінь,
І люди, котрі так чекають
Дзвіночків вашіх стоголосих
Приспів:
Немає неба без сонця,
Немає міста без серця.
А серце міста - трамвай:
Єднає береги, прямує з краю в край
Пливуть блакитні пілігріми
В зеленім морі із каштанів.
А нам спокійно за плечима
Надійних нашіх капітанів.
Ми повертаємось додому -
З трамваєм завжди дім наш близько.
А праці водіїв невтомних
Вклоняємося низько-низько.
Приспів:
Немає неба без сонця,
Немає міста без серця.
А серце міста - трамвай:
Єднає береги, прямує з краю в край