Обличчя двох міст – вагонам Be 4/6 Mirage 60 років!

- Автор статті: Валерій Старжинський.
- Текст: Подальше поширення або передрук матеріалів дозволяється лише за умови наявності прямого посилання на першоджерело.
- Медіафайли: Усі фотографії та ілюстрації, використані в статті, належать їхнім авторам та колекціонерам. Категорично забороняється їх копіювання та розповсюдження без зазначення імені автора або назви колекції.
31 березня 1966 року транспортна компанія VBZ представила ЗМІ нове покоління трамваїв Цюриха: перший із 90 вагонів Be 4/6 із двома шарнірними з’єднаннями секцій. Серія цих трамваїв отримала назву «Mirage». Назву трамвая пов’язують з назвою французьких винищувачів «Dassault Mirage III». У зв’язку з перевитратою коштів для закупівлі цих винищувачів для ВПС Швейцарії, це була найбільш резонансна справа з державними закупівлями Швейцарії в 60-х роках минулого сторіччя. Нові трамваї коштували транспортникам Цюриха від 742 000 до 820 200 швейцарських франків за одиницю. Це був спеціально розроблений вагон під потреби міста Цюрих, в інші міста Be 4/6 Mirage не постачалися.
1 квітня 1966 року VBZ ввів в експлуатацію перший трамвай Mirage на маршруті №7. Це ознаменувало початок 60-річної експлуатації легендарного трамвая Be 4/6 Mirage.
Маркування Be — це стандартна швейцарська система класифікації залізничного та трамвайного рухомого складу. Кожна літера та цифра в ній має конкретне технічне значення:
- B — локомотив пасажирських поїздів;
- e — вказує на те, що вагон електричний;
- 4 — кількість ведучих (моторних) осей;
- 6 — загальна кількість осей у вагоні.

Перший трамвай серії Be 4/6 «Mirage» № 1601 (КП «ВТК» №255), березень 1966 року. Фото з колекції Patrick Meier.
Через перерозподіл навантаження між заводами у Швейцарії, замовлення на виробництво трамваїв були розділені між: SIG Holding AG та Schweizerische Wagons und Aufzügefabrik AG Schlieren-Zürich (SWS) на кузови та механічну частину вагона; між Maschinenfabrik Oerlikon (MFO) та Brown, Boveri & Cie. (BBC) на електричну частину та двигуни, а також Société Anonyme des Ateliers de Sécheron (SAAS) на електроніку. Цей розподіл призвів до деяких відмінностей між вагонами різних партій (кількість сидячих місць, розташування приладів на панелі керування вагоном тощо).

Be 4/6 №1612 (КП «ВТК» №269) на завершальній стадії виробництва, серпень 1966 року. Фото з архіву SIG, Neuhausen (колекція Patrick Meier)

Транспортування вагону Be 4/6 №1653 (КП «ВТК» №308) залізницею, квітень 1967 року. Фото з колекції Patrick Meier

Кабіна та панель керування вагону Be 4/6 №1601 (КП «ВТК» №255), березень 1966 року. Фото з архіву SIG, Neuhausen
На трамваях серії (бортова нумерація VBZ №1601–1676) із заводу обладнувались спеціальними кабінами для кондукторів. Однак наприкінці 60-х років систему оплати проїзду змінили, тому нові на той час вагони (VBZ №1677–1690) випускали вже без них, а в інших — ці кабіни демонтували. Це дозволило додати 4 нових пасажирських місця у кожному вагоні. Також у 70-х роках під час ремонтів суцільні металеві сходинки замінили на зручніші — решітчасті.

Салон вагону Be 4/6 №1601 (КП «ВТК» №255), березень 1966 року. Фото з архіву SIG, Neuhausen (колекція Urs Nötzli)
Конструктивно вагони Be 4/6 Mirage - трисекційні. Три секції трамвая складаються з легкосплавного кузова, на який кріпиться обладнання та панелі зовнішньої обшивки. Самі панелі легкознімні, що забезпечує можливість заміни їх при ДТП чи пошкодженнях. Вагон обладнаний 4 дверима, які відчиняються завдяки пневмодвигунам.
Вагон обладнаний 4 тяговими двигунами постійного струму потужністю 75 кВт кожен. Максимальна швидкість трамвая становить 60 км/год. Контролер вагона має 30 рівнів швидкості (15 послідовних та 12 паралельних і 3 шунтових), 16 рівнів гальмування та рівень екстреного гальмування з додатковим електромагнітним гальмом.
Унікальною особливістю Міража у порівнянні з попередніми поколіннями цюрихських трамваїв є панель керування заднім ходом в 3 секції вагона. Сама панель схована під кришкою на “полиці” в кінці секції. Додатковим елементом панелі керування є дзвінок в підлозі – це подача сигналу під час руху заднім ходом.
Протягом 1978–1987 років 25 трамваїв Mirage модернізували для роботи з причепами B4 FFA, встановивши спеціальні з’єднання. Також ще наприкінці 60-х для цієї серії випустили 36 моторних причепів Blinde Kuh («Сліпа корова»). Технічно закладені рішення у вагонах Mirage від самого початку дозволяли використовувати їх у системі багатьох одиниць (СБО).

Останній у світі ходовий вагон Be 4/6 Blinde Kuh у музеї вінницького трамвая. Лютий 2026 року. Автор фото Валерій Старжинський
Восени 1978 року під час міжнародної виставки в Базелі місцеві перевізники (BVB та BLT) влаштували особливий показ трамваїв, що курсували на реальних маршрутах. Головною подією стала поява гостьових вагонів: один прибув із Берна, а два — із Цюриха: Be 4/6 mirage №1687 (КП «ВТК» №281) та причіпний вагон B4 FFA №788. Це була рідкісна можливість побачити транспорт інших міст на коліях Базеля. Під час виставки запозичені трамваї були представлені на одній з локацій виставки, але інші декілька днів Mirage з причепом FFA працював на базельських трамвайних маршрутах №1 та №4.

Be 4/6 «Mirage» № 1687 (КП «ВТК» №281) на маршруті №1 у місті Базель. листопад 1978 року. Автор фото André Knoerr. Атрибуція / ліцензія: flickr.com | Fototak
До середини 80-х років минулого сторіччя трамваї Be 4/6 Mirage були основою трамвайного парку Цюриха. Вагони перебували в постійній експлуатації до 2007 року. Активне постачання трамваїв Be 5/6 Bombardier Cobra на початку 2000-х років дало змогу виводити з експлуатації Міражі.

Вагони серії Be 5/6 Bombardier Cobra у Цюриху. Автор фото André Knoerr. Атрибуція / ліцензія: flickr.com | Fototak
З 2008 року починаються постачання трамваїв Mirage до Вінниці. Перша партія трамваїв прибула у квітні того ж року. Всього українське місто отримало 75 вагонів Be 4/6 з 90 одиниць(13 машин було списано з різних причин). Два трамваї Be 4/6 залишили в якості чинних музейних експонатів, це вагони №1674 та №1675. Останні дні регулярної експлуатації Міражів у Цюриху припали на 29-30 червня 2010 року, тоді вагони працювали на маршруті №2.
Один з вагонів, який закривав лінійний рух був тематичний трамвай «Zürcher ballett». Цей «Міраж» працював на маршруті №8 у Цюриху як до жовтня 2010 року. Сам дизайн був розроблений до 70-річчя Хайнца Шперлі - хореографа та директора Цюрихського балету. Вперше «Zürcher ballett» з’явився на лінії в Цюриху в червні 2010 року. Окрім зовнішнього дизайну вагона, окрема увага була приділена і салону. Пасажирські сидіння були пронумеровані, як у театрі. Дерев’яні поручні на задньому майданчику вагона нагадували балетну залу. На банерах були показані важливі етапи з життя Хайнца Шперлі та рекламувалися нові постанови. Спеціальний трамвай спроєктувала цюрихська компанія «Eyeworks».

Трамвай серії Be 4/6 «Mirage» № 1676 (КП «ВТК» №339), липень 2010 року. Автор фото Patrick Meier.
Решта Міражів були виведені зі штатної експлуатації та партіями відправляли до Вінниці. 12 вагонів залишилися в депо, як аварійний резерв на декілька місяців. Резервні вагони були передані в останній партії, яка надійшла до Вінниці у листопаді 2011 року.
Довгі роки музейні вагони Mirage експлуатувалися як екскурсійні трамваї та працювали на музейній лінії №21. Однак з листопада 2018 року по жовтень 2020 року обидва музейні трамваї працювали на маршрутах у зв’язку з нестачею лінійного рухомого складу. Тоді вони працювали на маршрутах №8 та №13.

Музейний трамвай Be 4/6 Mirage №1674 на маршруті №8 у Цюриху. Серпень 2019 року. Автор фото Валерій Старжинський
Перша партія трамваїв Mirage надійшла до Вінниці 1 квітня 2008 року. Вагони завантажували на залізничні платформи в Цюриху, та через Австрію та Словаччину вони прямували до України. На кордоні трамваї перезавантажували на українські залізничні платформи, після чого залізницею їх доставляли до Вінниці. Розвантаження усіх вагонів Mirage відбувалося на спеціальному трамвайно-залізничному гейті, який знаходився біля кінцевої зупинки «Залізничний вокзал».

Транспортування вагонів Be 4/6 «Mirage» залізницею до Вінниці. Автор фото Patrick Meier.

Розвантаження трамвая Be 4/6 Mirage №1688 (КП «ВТК» №344) у Вінниці. грудень 2011 року. Автор фото Павло Задніпрянний
Як і серія вагонів Karpfen, трамваї Mirage були сертифіковані та адаптовані до експлуатації згідно з вимогами українського законодавства. Окрім педалі безпеки габаритів та задніх ліхтарів, вагони додатково обладнали балками для підйому краном та домкратами. Усі вагони, які отримували у Вінниці впродовж 2008 - 2011 років продовжували місцеву бортову нумерацію. Цікаво, що перший серійний вагон Be 4/6 Mirage №1601 став першим вагоном Міраж у Вінниці та отримав номер №255. Разом з причіпними вагонами FFA B4 та Blinde Kuh цюрихські трамваї нумерувалися від №255 до №344.

Перший серійний Be 4/6 Mirage №255 (VBZ №1601) на маршруті у Вінниці. Квітень 2019 року. Автор фото Aryan Tamannaei
Вперше Міражі виїхали на маршрут 3 березня 2009 року. Спочатку вагони цієї серії експлуатувались на маршрутах №1, №4 та №5, але пізніше Міражі вже працювали на всіх маршрутах. На відміну від попередніх моделей Karpfen та чехословацьких вагонів Tatra, Міражі були тихіші та плавніші на ходу. Як і мешканцям Цюриха, так і вінничанам ці вагони одразу сподобались. Рухомий склад, який протягом десятиліть був родзинкою Цюриха став справжнім символом Вінниці.

Перший день експлуатації вагону Be 4/6 Mirage у Вінниці. На фото вагон №261 на маршруті №5. Дата: 3 березня 2009 року. Автор фото Андрій Мороков
Усі вагони що прибували до Вінниці були пофарбовані в стандартну схему забарвлення Цюриха, яку перейняли у Вінниці. Це кольори самого міста а також герба Цюриха. Відомо що синій та білий кольори вперше задокументовано на печатці імператорського двору у 1384 році. Білий та синій були обрані як кольори, що символізують чистоту та духовність. Синій: Уособлює воду, а саме Цюрихське озеро та річку Ліммат, на берегах яких розкинулося місто. Білий (Срібний): Символізує чистоту, світло та відкритість. У геральдиці срібло також часто означає шляхетність та щирість.
Однак один з трамваїв з бортовим номером №1676 надійшов до нашого міста у тематичному дизайні «Zürcher ballett». З приїздом трамвая до Вінниці було вирішено залишити дизайн. Сам вагон отримав бортовий номер №339. Серед вінничан та працівників підприємства вагон отримав ряд назв: балетний трамвай, трамвай-балет або просто балет.

Трамвай Be 4/6 Mirage №339 «Zürcher ballett» на маршруті №3. Лютий 2018 року. Автор фото Валерій Старжинський
На початку 2022 року під час капітального ремонту після майже 12 років експлуатації у тематичному дизайні трамвай пройшов ребрендинг. Так з’явився «Трамвай подяки»! З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, в березні 2022 року на вулиці Цюриха вийшов «Український трамвай» Be 4/6 Tram 2000 №2062.

"Трамвай солідарності" у трамвайному депо Цюриха. Березень 2022 року. Джерело фото vbzonline.ch

Вагон Be 4/6 Mirage №339 "Трамвай подяки" на вулиці Соборній. Березень 2022 року. Автор фото Валерій Старжинський
Швейцарія з перших днів війни підтримувала Україну, у зв’язку з цим вінницька громада вирішила подякувати швейцарцям зобразивши на вагоні Be 4/6 тематичний дизайн, який містить пропори Швейцарії та України. Вздовж всього вагону на борту був надпис українською мовою «Вінниця дякує Швейцарії за підтримку України» та німецькою «Winnyzja dankt der Schweiz für die Unterstützung der Ukraine». 14 липня 2022 року цей вагон постраждав від ракетного обстрілу на площі Перемоги у центральній частині Вінниці. Після декількох місяців вдалося повністю відремонтувати цей трамвай; він став своєрідним символом незламності для вінничан!
Минуло вже шістдесят років, а трамваї Mirage залишаються чимось більшим, ніж просто транспортом. Вони стали справжнім обличчям двох міст — швейцарського Цюриха та української Вінниці. Ці вагони, що колись подолали альпійські схили, а тепер щодня курсують вулицями нашого міста, перетворилися на живий символ багаторічної дружби та надійної підтримки. Незважаючи на поважний вік, вони продовжують свою історію, поєднуючи покоління пасажирів та нагадуючи нам, що справжня якість і партнерство не мають кордонів!
Стаття написана на основі секції авторського журналу "Вінницька Швейцарія" 2023 року видавництва.
При розробці даного видання використовувалися матеріали з ресурсів: «transphoto.org», «depo.vn.ua», «vbzonline.ch», «www.tram2000.com», «miragezuerich.jimdofree.com», «e-pics.ethz.ch», «www.drehscheibe-online.de», «seak.ch», «strassenbahn-magazin.de», «KANTON ZÜRICH», архів SIG, Neuhausen, Tram Museum Zürich та Музею Вінницького трамвая;
Велика подяка співробітникам Музею трамваїв Цюриха (TMZ) за матеріали для цієї публікації! Особлива подяка Ірені та Крістофу Верлі!
Vielen Dank an die Mitarbeiter des Straßenbahnmuseums Zürich «TMZ» für die Materialien zu dieser Publikation! Besonderen Dank Irene und Christoph Wehrli!
Patrick Meier, Aryan Tamannaei, Urs Nötzli Vielen Dank für die Fotos und Materialiens!






