Чому багато вінничан незадоволені маршрутками
„Транспортну революцію” у Вінниці замовили городяни, які потерпають за нинішньої ситуації з перевезенням пасажирів, а дехто взагалі боїться сідати в маршрутки. Це вони сказали їм їхню ж улюблену фразу, - "выходите, если вам не нравится"
Про транспортну реформу за два останніх тижні вже говорено-переговорено. Переважно з емоціями щодо очікуваних змін. Єдине, що залишилось за кадром, - емоції тих же городян, які вони виплескують у скаргах на роботу маршрутного транспорту на лінії „Цілодобової варти” міської ради та безпосередньо міському голові.
Думаю, що для дотримання балансу варто було б ознайомитись бодай з часткою таких скарг.
«Я тебе ща як у@башу...
…В трубку плаче жінка, яка поверталась додому нічною маршруткою …АМ 35-го маршруту. На кінцевій Вишеньки вона виходила остання, коли на неї напав водій, який не випускав її і погрожував «у@башити» під приводом, нібито вона не передавала за проїзд. Жінка тепер боїться взагалі сідати в маршрутки.
…9-річна дівчинка, інвалід дитинства з посвідченням на право безкоштовного проїзду, поверталась зі школи. Водій влаштував скандал, виганяв з маршрутки, доки не видер у неї з рук гроші, які були на всякий випадок. Дитину в істериці привели додому люди, які теж їхали цією маршруткою №АВ… по 52-му маршруту до К.Маркса.
… Водій буса №АВ… на 30-му маршруті не зупинився, де просила вагітна жінка. А коли вона на незручному виході впала, пригрозив вийти і «ще дати».
… І знову в трубці плаче жінка. З дочкою і 2.5-річним онуком повертались з консультації в дитячій лікарні «Богданом». На зупинці «2-га лікарня» по Київській зійти встигла лише вона, водій перетиснув дверима доньку, яка саме передавала дитину їй на руки, і поїхав. Стара жінка бігла за автобусом, підтримуючи дитину,щоб вона не впала під колеса. Зупинився він, коли стали кричати всі люди вздовж дороги. І відразу ж втік.
… Скарга дівчини на хамську поведінку водія «Мерседеса» №0… по маршруту «Барське шоссе-Тяжилів». Коли дівчина на виході назвала його хамом, кинув маршрутку з людьми посеред дороги й намагався її догнати, обзиваючи нецензурними словами.
…Телефонує дівчинка-школярка. На її очах в 35-ту маршрутку №АВ… зайшов інвалід війни. Реакція водія вголос: «Коли ви вже передохнете».
Можна продовжувати, але ж у нас не хіт-парад хамства окремих перевізників. Давайте спробуємо разом з”ясувати відповіді на більш нагальні питання. А саме.
Чи є нормальною наразі система пасажироперевезень у Вінниці? Чи не йдеться про перерозподіл існуючих маршрутів, у чому окремі перевізники звинувачують міську владу? Якого саме транспорту просять у мерії жителі міста? І нарешті, - чи ж дурний Гройсман з депутатським корпусом, щоб зробити тільки гірше вінничанам, які його обирали міським головою і яким його знову обирати за кілька років?
Чому і Скільки можна!?
Поява сотень приватних мікроавтобусів свого часу дозволила приглушити гостроту транспортних проблем, але водночас засвідчила некерованість таких перевізників, а часто й безвідповідальність. Чимало водіїв на маршрутах не дотримуються графіків руху, а дехто взагалі виїздить лише в години “пік” і зникає ще до 20.00, залишаючи останніх пасажирів з носом...
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Марина:
«Уважаемый Владимир Борисович! Почему маршрутное такси №7А Космонавтов-Примакова не придерживаеться графика? Мой отец работает до 21 вечера и ждёт маршрутку на остановке рынка Урожай. Последняя маршрутка идёт с Космонавтов в 21:30.Уже много раз мой отец шёл пешком домой на Старый город. Почему люди должны идти пешком домой если есть для этого перевозчик который заключил договор с городом и должен придерживаться своих обязанностей…»
Тетяна:
«Проживаю на Свердловському масиві і на роботу їздю маршруткою №67 "Аграрний університет-Бучми", але чомусь постійно з цим маршрутом проблеми. У них немає чіткого інтервалу руху, буває доводиться чекати маршрутку по 40 хв. (інтервал затвердженого розкладу руху на цьому маршруті складає 10 - 15 хвилин, - авт.), а водій маршрутки "Івеко" №АВ... навіть коли є вільні місця у салоні на зупинках Скалецького-військовий санаторій-Свердлова не зупиняється. Коли задаєш питання чого так довго не було маршрутки, у відповідь чуєш грубість»
Михайло:
«Розгляньте будь ласка можливість розмістити на сайті скан-копії договорів з перевізниками. Мене цікавить договір з перевізниками на маршрутах 21,56, 43. Я думаю, що усім буде корисно знати умови, на яких укладено договори. Наприклад з ранку, коли вдається сісти тільки до 3-ї чи 4-ї маршрутки, можна чітко побачити чи дотримуються перевізники інтервалу руху маршруток».
Волосович Андрій:
«Я житель мікрорайону Сабарів. Водії маршрутного таксі №48, ПОСТІЙНО після 20 години, СУТТЄВО зменшують кількість автобусів на маршруті. В цей час середній інтервал руху може становити ПОНАД 45 хв. ПРи цьому на знаках, що інформують пасажирів, середня тривалість вказана 8 хв для ранкових годин, та 15 хв для іншої частини дня».
…
«Большая просьба к Вам, обратить внимание на работу маршрутных такси № 52 и № 47. Их ждут жители Пятничан по 45 мин, иногда не дожидаются и идут домой пешком. Водители позволяют себе курить в салоне, начинают двигаться с места,когда пассажиры еще даже не закрыли за собой дверь... Некоторые машины днем позволяют себе сойти с рейса. Просьба от жителей Пятничан - увеличить количество общественного транспорта в этом микрорайоне.»
Ирина:
«Живу на свердловском массиве и вечная проблема - транспорт. У нас что комендантский час после 10 часов на массиве? Днем все прекрасно, но вечером после 10 часов, на массив маршрутки не ходят, а утром если одна рано пройдет то вся с урожая забита. Я работаю на „Володарке”, где рабочая смена заканчивается в 22:30, после 22:10 ничего не ходит ни троллейбусы ни трамваи, маршрутки на массив тоже не ходят. Как добираться???”
Олег:
«Очень обидно ждать маршрутку вечером, 20-30 минут, зная что она должна ещё проехать и так не дождавшись ехать потеряв время другим транспортом или пешком. Для этого можно создать отдельный раздел на сайте - думаю "бригадиры" узнают много "интересного" про свои маршруты, а также и контролирующие их органы.»
...
«31-й Ел. мережа-Тяжилів повинен ходити цілодобово, а вночі з інтервалом в півгодини, як написано на ньому...та це не так. Прочекав цю маршрутку в Тяжилові з 1.00 до 2.30 ночі .Так і не було. Прийшлося викликати таксі.»
Ирина:
„Володимир Борисович здравствуйте. Я живу на Карла Маркса а работаю на Максимовича до 9-10 вечера и вот столкнулась с проблемой как добраться домой, единственная маршрутка которая ходила до 11 вечера № 65 уже НЕТУ!!! Маршрут поменяли и она уже ездит через Вишенку. Ещё маршруты с Барского №45 и 134 но они ходят только до 8 вечера!!! Как попозже добраться до Чехова или Карла Маркса? Я не одна туда добираюсь вечером!!!”
«Благодійністю ми займатись не будемо…»
А тепер - зустрічне запитання. Як реагувати міській владі на такі звернення, які надходять сотнями? Чи може вона розраховувати на відповідальність приватних перевізників? Тих, які сьогодні заявляють, - Не потрібно ніяких змін, бо можемо повернутися у 90-ті роки, коли люди на зупинках чекали транспорт цілу годину...
В тому-то й справа, що повертатися непотрібно. Люди в багатьох районах міста роками так і чекають. Тому що більшість маршруток виходять на лінію лише в години «пік». В інший час вони "на відстої": навіщо даремно пальне спалювати? Хоча, за умовами договорів, мають їздити регулярно і з визначеним інтервалом руху. Як той же трамвай чи тролейбус. Напівпорожній у нього вагон чи ні, а ходку по графіку маєш зробити, тому що навіть два пасажири – це вже городяни, для яких і має працювати громадський транспорт. У них може не бути грошей на таксі, але є право, як мешканців громади, розраховувати на те, що їх дочекаються вдома близькі.
І якщо на дотримання цих вимог трамваями, троллейбусами, муніципальними автобусами міська влада має важелі впливу, то з приватними перевізниками інша справа.
Пригадується, як приклад, проблемна ситуація з добиранням маршруткою із залізничного вокзалу до Свердловського масиву після восьмої вечора, на що скаржились люди. Тодішній голова асоціації приватних перевізників "Маршрут" Валерій Снітько відверто заявив:
- Маршрут нерентабельний. Якщо вдень ще можна когось підвезти, то ввечері пасажирів зовсім мало. Благодійністю ми займатись не будемо…
І таких маршрутів по місту чимало. Із звернень на пряму лінію міського голови:
Поліна:
«Шановний Володимире Борисовичу! Хочу дізнатись чому знято маршрутне таксі №57 с. Пирогово-Залізничний вокзал? Тепер наші діти з Пирогово не можуть дістатися Палацу дітей та юнацтва та повернутись звідти без пересадок.Це спричиняє зайву небезпеку для дітей, постійну тривогу для батьків...”
А ситуація аналогічна. Перевізник втік звідти, пославшись на нерентабельність маршруту...
Що ж таке тоді рентабельний маршрут?
А це, як правило, маршрути, що паралельні комунальному транспорту і насамперед на таких “грошовитих” ділянках, як Келецька-Соборна- Зал.Вокзал. Вартість проїзду вдвічі дорожча, аніж в трамваї, пільговиків не береш, немає діла і до створення та обслуговування маршрутної інфраструктури. Як тут не бути рентабельним?
Проте навіть «найбагатший» 35-ий маршрут „благодійністю” теж не займається.
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Крістіна:
„Доброго вечора шановний Володимир Борисович. Я добираюся на роботу тільки 35 маршруткою, виходжу з дому в 7:50 ранку і чекаю на маршрутку 20-25 хв. Водії навіть не зупиняються, через наповнені маршрутки, невже не можна на ранок пускати більше машин???»
…
„Проживаю на Вишенке и каждый день со стрессом добираюсь на работу на 9 утра. На остановке 600-летия очень трудно сесть на троллейбус и часто на трамвай тоже. Особенно, когда с утра пускают один вагончик трамвая, а не два. Иногда приходится до центра брать такси (не маршрутку).В неё вообще на этой остановке невозможно влезть....”
Отже, перше питання, - чому не пускають більше трамваїв і тролейбусів? Відповідь, - тому що вони перевозять в основному пільговиків, 7 з 10 пасажирів. При сьогоднішній практиці компенсації з держбюджету перевезень пільговиків, це реальні збитки.
Друге питання, - чому тоді не додати маршруток? Уже згадуваний голова асоціації "Маршрут" Валерій Снітько ще в 2006 році заявив, що на маршрутах міста машин вже більше, ніж потрібно!!!
- Кожному вінничанину по маршрутному таксі - це добре гасло, але недоцільне. На маршруті №35 - 54 машини, а насправді їх стільки не потрібно. Немає рентабельності. На 35-ому маршруті хватить і 30 машин...
До речі, сам він сидить якраз на 35-му.
Така от «ринкова конкуренція». Через це і розборки з районними перевізниками, які довозять своїх бабусь із кошиками до центрального автовокзалу і ринків - Центрального та Привокзального. І погрози бити вікна бусів на тимчасових маршрутах, і з”ясування стосунків між своїми, коли один водій намагається обігнати іншого, щоб "зібрати" пасажирів першим. Проходив через «монтіровки» й Віктор Антемюк, коли перед виборами випускав на вулиці благодійні мікроавтобуси з фактично безкоштовним проїздом.
Як казав один кіногерой, - «Это наша корова и доить ее будем мы!”.
І кожен – сам по собі. Як хвалив цю систему ще один із захисників маршруток Євген Зільберт, - «Влада хоче, як і раніше керувати перевезеннями. Але раніше був один директор, а зараз 300. І вони не піддаються бажанням посадовців.»
Конгеніальний підхід. Адже всі знають приказку про сімох господинь в одній хаті.
Тобто, майбутнього із покращенням якості перевезень в нинішній ситуації, - немає. Тому що самі маршрутники не зацікавлені в цьому. Їх прагнення – законсервувати ситуацію, „кусати поменше, щоб надовше хватило”.
Це дуже нагадує старий анекдот про Кавказ. Ну, там де через прірву перекинута колода, під якою реве гірський потік. Групі туристів, звісно, страшно переходити. На такий випадок біля прірви чергує Гіві. Він бере по одному туристу на руки й переносить на інший бік за один рубель. Але туристів багато і вирішує переносити відразу двох. Вхопив їх під пахви, йде і відчуває, що ноша затяжка. Захитався і впустив одного туриста. Дивлячись йому вслід, Гіві зітхає: - Ну й хрен з ним, з тим рубльом!..
Коли вже забитий бус пролітає повз вашу зупинку, ви теж той самий «рубель». Коли ви їдете в маршрутці навстоячки, а водій каже вам присісти, бо даішники стоять, - ви теж «рубель». Коли „нічні” 3,50 з вас беруть вже після 22:00, - ви знову „рубель”…
Набридає відчувати себе «рублем», чи не так?
Вихід – випуск додаткових трамваїв і тролейбусів, які за раз можуть забрати 200-400 пасажирів з інтервалом руху в 3 хвилини та заміна до 70% мікроавтобусів більш місткими „Богданами” і «СітіЛазами» з тим же інтервалом руху. Тоді сісти й виїхати можна буде і з 600-річчя, і з Шевченка.
Приватним перевізникам великі автобуси не по кишені. Зате їх може купувати місто, щоб нормалізувати перевезення пасажирів без поділу на „білих” та „чорних”. Вірніше, ризикнути взяти в кредит, якщо вони перевозитимуть не лише пільговиків, а й платних пасажирів.
Просимо ввести більший транспорт…
Згубна практика відстою маршруток на кінцевих зупинках, де водії намагаються впакуватись по максимуму, характерна для всіх районів Вінниці.
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Іван:
„Шановний Володимере Борисовичу! На дачному масиві Вінницькі хутори, Бучми незадовільно працюють маршрутки №4, №8а. В період з 6.30 до 8.00 не можливо виїхати в місто. Маршрутки набирають пасажирів на кінцевій зупинці, а на маршруті не зупиняються і не бируть пасажирів. Необхідно на маршрут додаткові автобуси особливо в години пік…”
Віктор:
„Чому пасажир повинен в центрі міста чекати маршрут №4 у напрямку вулиці Бучми по 30-40 хвилин? Та ще водії максимально грузяться на кінцевій і ще кількох зупинках. Усі інші пасажири вже не мають змоги виїхати. Неодноразово доводиться спостерігати, як "народ" масово прямує пішки назустріч маршруткам для того, xоч би якось виїхати в центр”
Мешканці вулиці Лесі Українки:
«Нехай хто поцікавиться, як ми на 37-ій маршрутці їдемо з Кореї до "Урожаю". Напхається людей, як оселедців... Хіба не можна пустити сюди якісь більші машини? Чекаєш-чекаєш на Арабея, одна маршрутка проїхала, друга, - плюнеш та й пішки ідеш.»
Максим:
„Мабуть всі студенти мене підтримують: Дуже важко добиратись на навчання у "годину пік" з 7 ранку до 9. З Малих Хуторів маршрутки під номером 67 (бучми-Аграрний університет) ходять рідко, на кінцевій зупинкі займаються всі місця, треба йти 4 зупинки на кінцеву, кожного ранку, завжди запізнюватись на навчаня... Прошу ввести більший транспорт.»
Віктор:
„З 7-35 до 8-15 в проміжку від "універмагу" до вул. 40 річчя Перемоги практично неможливо уїхати в сторону технічного університету. Машини 34, 134 та 45 маршрутів рухаються переповнені і навіть не зупиняються… А в цей час в напрямку університету рухаються студенти, викладачі, працівники лікарні. Причиною тому "жадібність" наших маршрутників, які намагаються кожну ходку зробити машиною, забитою людьми, незважаючи на встановлений інтервал руху між машинами. Хоча в 34 маршруту декларується інтервал руху в 5 хвилин, насправді машини цього маршруту рухаються через 10-13 хвилин. За приклад треба брати цивілізовані країни, де запізнення автобусу чи маршрутки на 2 хвилини карається звільненням водія, або позбавленням ліцензії перевізника.»
«Просимо переглянути машрути і замінити автобусами…»
Найбільш критична ситуація на Старому місті. Тоді як магістральні вулиці міста переповнені маршрутками, нехай і не по графіку, на околицях, де немає альтернативи інших видів транспорту, маршрутки приходиться чекати по півгодини й більше, якщо повезе ще втиснутися.
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Артем:
„Коли мешканці Старого міста зможуть "по-людськи" добиратись додому у вечірній час? Маршрутні таксі заповнюються на перших зупинках, а далі, бо всі хочуть їхати, а водії - заробити, їзда на одній нозі стає несхожою на їзду в місті, яке прагне стати європейським. Прошу звернути увагу на маршрут №21, який, маючи графік руху 8-10 хв., абсолютно його не дотримується.»
Сергій:
„Шановний Володимире Борисовичу! Коли буде вирішене питання транспорту на Старому місті. З 8:00 до 9:00 не можливо виїхати в центр міста з площі 8-го березня. Маршрутні таксі не зупиняються, бо заповнені ще з кінцевих зупинок, єдиний автобус №7 теж не може справитись з пасажиропотоком...”
Таня:
„Після 22-00 практично неможливо дістатись на Старе місто в напрямку пл. Шкільної. Дуже образливо стояти на морозі і чекати, пропускаючи по 2-3 маршрутки №14 і 32. Сподіваюсь на розуміння...”
Ірина:
„Шановний мер, допоможіть будь-ласка, вирішити питання транспорту на Старому місті. Ми проживаємо в р-ні Щорса, возимо дитину в дитячий садок до площі Перемоги, але доїхати вранці взагалі не можливо, маршрутки не зупиняються, рейсовий автобус двері вже не може відкрити.Інколи їдемо на таксі, але ми не маємо змоги це часто собі дозволити”
Юлія:
„Вже впродовж 7 років нічого не зроблено для того, щоб забезпечити Старе місто необхідним ГРОМАДСЬКИМ транспортом. Тролейбуси пустити та трамваї нереально, але ж можна додати хоча б автобус. Вчасно добратись на роботу неможливо,хоч і виходиш вчасно. Маршрутники народ вільний-на них немає управи. Їздять як хотять і коли хотять, немає єдинного чіткого графіку. Набирають повну маршрутку людей, користуючись тим, що людям треба на роботу. Довозять до Соборної і висаджують, так як стоїть міліція. Приходиться пересаджуватись, а це ще 2,50 грн. Виходить 5 грн тільки в одну сторону! Допоможіть Старому місту..ми ж теж люди...))”
І це ще опускаючи той ризик, на який наражаються люди, втискуючись у переповнену маршрутку.
Навіть по пам"яті лише пригадуються кілька випадків, коли на тому ж Старому місті з переповненої маршрутки на ходу випадали люди. Приміром, жінка, яку притиснули спиною до дверної ручки. На спину вона й приземлилась, поламавши ребра, руки і ногу. Ще більше випадків травмувань стоячих пасажиpів, які забиваються під час різкого гальмування.
І самі ж вінничани пропонують меру найреальніший вихід.
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Юрій:
„Будь-ласка, якомога швидше розблокуйте транспортні перевезення. Порада: порозганяйте міні-маршрудки і їх ЛОБІ, проведіть тендер на маршрути, переможець запустиь по них, скажімо великі львіські "ЛАЗи" і вінничанам стане легше дихати”.
Юлия:
„Огромнейшая просьба решить наболевшую проблему с маршруткой № 30 (Стахурского-Зал.вокзал).Утром уехать на работу с района (налоговой) 600-летия -Стахурского НЕРЕАЛЬНО!!!ОЧЕНЬ МНОГО ЛЮДЕЙ. Другого транспорта в этом направлении нет! Надо это как-то решать,так как дальше уже невозможно!сегодня на работу я добиралась 45 мин.,а ехать мне 5 минут до "Аналога"!»
Виктор:
„Я считаю, что стоит пустить муниципальный автобус по маршруту №30 (Вокзал-Стахурского), поскольку это единственный маршрут по которому можно добраться с района ул. Первомайской-Хмельницкого шоссе до налоговой и на нем монополия маршрутных перевозчиков, а это недопустимо, поскольку в упомянутое государственное учреждение вынуждены ездить многие люди”.
Юрій:
«Шановний Володимир Борисович! Від імені мешканців Малих Хуторів хочу висловити Вам вдячність за введення на 8 маршруті (Бучми - Вокзал) муніципальних автобусів. Це нововведення є дуже зручним для вінничан, тому що маршрутними таксі 8а останнім часом неможливо було ні виїхати, ні повернутися додому”.
Тетяна:
„Просимо збільшити кількість автомобілів на маршруті Пед. училище-Муніципальний ринок або ж замінити спрінтири богданами, так як вранці маршрутні таксі не зупиняються починаючи від зупинки 3-ї лікарні!!!!!!!!!”
Татьяна:
„Проживаю в микрорайоне Сабаров. Кроме маршруток 48 и 58 добраться на работу или домой нечем. Скажите , пожалуйста, будет ли возможность провести в Сабаров тролейбус или пустить хотя-бы нормальный маршрут автобуса?”
Микола Душук:
„Шановний Володимире Борисовичу! В зв'язку із заселенням нових багатоповерхівок у Старому місті, проблематично сісти на маршрутне таксі на зупинці Енгельса,в цій ділянці маршруту вони вже повністю заповнені. Чи можливим є вирішення питання щодо введення додаткового руху муніципальних автобусів?
Евгений:
„С остановки Чехова в час-пик (утром, вечером) очень тяжело выехать в направлении Хмельницкое Шоссе-Западный автовокзал из-за переполненности и малой численности маршрутных такси. Просьба - можно ли пустить муниципальные автобусы?!!”
Наташа
„Моя родина проживає у с. Вінницькі Хутори ("малі Хутори"). На рейс 4-го маршруту в годину пік сісти неможливо, особливо не на останній зупинці. Просимо переглянути машрути і можливо замінити автобусами з інтервалом у 30 хвилин.”
Микола:
„Я живу біля будинку відпочинку, працюю у ВНТУ. На роботу їду теж просто, іду пішки до зуп. Ушакова сідаю на 21 маршрутку плачу 3 грн. їду на кінцеву зупинку і далі в місто. Інакше навіть з кінцевої вибратись нелегко. Згідно ДБН 360-92 я мав би на роботу добиратися не довше 45 хв., але іноді і 1год недостатньо. Чи не здається вам що якщо пустити автобуси з інтервалом не більше за 20 хв. і 15 хв. в години пік, то на маршрутки небагато хто буде ходити.”
...
„Чи можливо поновити рух тролейбуса №14 о 07.30! Вранці на маршрутних таксі неможливо виїхати в район муніципального ринку!!! З повагою військовослужбовці гарнізону !!!”
...
„Володимир Борисович! Ну що ж це таке-нервів вже не вистачає. КОЛИ БУДЕ ВИРІШЕНО ПИТАННЯ ЩОДО ТРАНСПОРТУ НА СТАРОМУ МІСТІ? невже в автобусному парку немає вільних автобусів?? (((„
Руслан:
„Шановний Володимир Борисович ! Звертаються до Вас жителі мікрорайону «Малі хутори». Просимо допомогти вирішити питання щодо маршруту № 4 ВИШЕНЬКА – БУЧМИ. Це просто жах ! 9 маршруток і з них лише 2 «Богдана». Вони заповнюються на кінцевій зупинці і решту маршруту проїжджають без зупинок. Дякуючи Богу і Вашій підтримці вже вирішили проблему з маршрутом № 8А (вул.Бучми – ДК. Зоря) На цьому маршруті перевезення здійснюють лише великими автобусами. Ми просимо Вас посприяти у тому, щоб і на маршруті № 4 були людські умови.”
Ірина:
„Маршрут №67 Бучми-Аграрний університет об 8.50... Це жах! Звичайна маршрутка (Мерседес) забита вщент!!! Можливо хоч зранку та увечері пускати "Богдан", він вміщує більше людей?!”
Винничанка
„Здравствуйте, господин мэр! Хотела выяснить вот какую ситуацию: в прессе проскользнула информация, что горсовет закупает большие автобусы для муниципальных перевозок. По каким маршрутам эти автобусы будут ездить и когда? Я проживаю в Тяжилове. Ситуация с транспортом у нас плачевная. В час пик выбраться даже из района "Мрия" сложно. Ранее у нас курсировали автобусы компании "Винбус" в направлении Вишенки и Старого города. Они разгружали пассажиропоток. Ведь маршрутки в большинстве "Спринтера" и уже с конечной остановки идут загруженными. Если нет возможности запустить автобусы, то может хоть рассмотреть вариант продления маршрута троллейбуса №12 с ул.Чехова”
Юлія
„Володимир Борисович!!! Просто набрило вже постійно запізнюватись на роботу(((( Де Ваші обіцяні муніципільні автобуси???? Я розумію, що численна кількість жителів Старого міста має власний автотранспорт, але що ж робити іншим?”
І таких скарг, криків про допомогу, - сотні.
Давайте міркувати логічно. Що ви робили б на місці міської влади?
Поради на зразок „купувати великі автобуси, випускати більше електранспорту, а люди самі вибиратимуть, що їм зручніше”, на жаль, не проходять. Тому що пам”ятаємо, як приватні перевізники розуміють „рентабельність”. Тобто місто, не маючи вільних коштів у бюджеті, має влізати в кредити без гарантій їх повернення, і запускати нову систему перевезень, при якій приватні маршрутки продовжуватимуть знімати „пінку”, уникаючи водночас цьому соціальної відповідальності перед „нерентабельними” пасажирами і районами міста.
Гройсман прислухався…
Міський голова відреагував на потік цих скарг тим, що у 2008 році було створено муніципальний автобусний парк, перші ж маршрути якого пішли на Старе місто. Ситуацію це частко поправило, але не виправило повністю, зрозуміло. Не вплинуло це й на тактику маршрутників, які прекрасно розуміли, що на придбання потрібної кількості автобусів у Вінниці банально немає коштів. Між тим, владу свою потрібно знати для бодай часткового прогнозування її дій. Наприклад, що Гройсман - логістик по характеру мислення. От і транспортний «кубик Рубика» він зрештою склав саме логістично.
Якщо немає коштів для придбання необхідної кількості автобусів, які зняли б усі проблеми мешканців, то можна ефективніше організувати використання автобусів наявних і тих, що будуть докуповуватись поступово. А саме, - прискорити їх обіг на маршрутах за рахунок скорочення самих маршрутів.
Таким чином головним завданням муніципального автотранспорту стає підвезення мешканців приватного сектору до електротранспорту, якого у місті якраз достатньо. І, що суттєво, яким можна скористатись за ту ж вартість проїзду в разі придбання проїзного квитка на всі види муніципального транспорту (тролейбус, трамвай, автобус). Звісно, дешевшого для студентів і школярів.
Це невдале рішення, на вашу думку? Запропонуйте краще і воно буде впроваджено.
Інший мер вчинив би набагато простіше. Відкрив би двері в місто чужому й потужному перевізнику, який легко виграв би конкурс зі своїми "Вольво", "Мерседесами", "Богданами","Сканіями", і ще й взяв би за це на кишеню відкат. Інша справа, що у такої схеми теж немає майбутнього.
А Володимир Гройсман це майбутнє чітко описав у своєму останньому інтерв'ю, а саме – єдину високоякісну мережу громадських перевезень з одночасним розвантаження міських магістралей. Систему, яку ще з десяток років тому вже побудували наші європейські сусіди.
- Процес перебудови системи роботи громадського транспорту - непростий процес, але якщо ми не рухатимемось в цьому напрямку, то через пару років місто чекає транспортний колапс, який вже сьогодні спостерігається у великих містах України, - впевнений міський голова.
- 22 лютого закінчується строк дії до 80 % договорів на маршрутні перевезення. І або ми починаємо перебудовувати роботу транспорту, або ж консервуємо ситуацію ще на декілька років, ризикуючи втратити комунальний громадський транспорт взагалі. Важливо і те, що збереження комунального транспорту дозволяє утримувати вартість проїзду на доступному рівні - ми вже проходили ситуації, коли приватні перевізники шантажували місто і вимагали підвищення ціни проїзду.
Ті кроки, до яких ми сьогодні тільки підступаємось, у сусідній Польщі, наприклад, починали робити ще в середині дев'яностих, здійснюючи поетапно кроки, які подекуди болючі, вимагають відмови від певних звичок. У результаті вони сьогодні мають зовсім іншу ситуацію - і будь-хто, хто бував за межами України, це підтвердить.
Є багато ситуацій, у яких кожен з нас може керуватись тільки тим, як особисто мені простіше і зручніше. Керуватись винятково своїм сьогоднішнім інтересом. В тому числі - наполягати на тому, щоб маршрутне таксі їхало від мого під'їзду до дверей моєї роботи. Не враховуючи при цьому інтереси інших членів громади та навіть свої власні, але більш віддалені інтереси - чим дихаємо ми і наші діти, як пересуваються по місту школярі, люди похилого віку. І в кінцевому рахунку - в якому місті ми хочемо жити.
І якщо ми почнемо дивитись на ситуацію з цієї точки зору, з точки зору наших спільних інтересів як мешканців міста, то, можливо, для нас не є такою вже катастрофою те, що нам потрібно буде пройти додаткові 100 метрів пішки, а десь проїхати на трамваї замість маршрутки. На мій погляд, у цьому і полягає головне питання - хто я, просто споживач послуг цього міста чи вінничанин, від переконань, дій якого залежить те, в якому місті живу я і житимуть мої нащадки.
Ми все зробимо для того, щоб мінімізувати незручності при переході до нової системи, але водночас я дуже розраховую на те, що ми спільно зробимо крок для розуміння того, що нас об'єднує. Тому що легко бути патріотом свого міста, якщо це від тебе нічого не вимагає...
"30 минут страха - и вы дома!"
Позаяк ситуація вийшла на вибір двох шляхів розвитку транспорту у Вінниці, - «маршруточного» та інтегровано-громадського, і позаяк в контексті міського голови прозвучало слово «шантаж», варто нагадати, що ж саме малось на увазі.
Малось на увазі маршрутне містечко, яке у 2004 році виросло під стінами міськвиконкому. Так перевізники вимагали не виставляти на конкурс існуючі маршрути і продовжити їх термін дії на 12 років, погрожуючи імпічментом меру( тоді Домбровському).
Мався на увазі 2005 рік, коли перевізники самовільно, без погодження із замовником перевезень, міськвиконком, підняли вартість проїзду. Коли мерія пообіцяла за це передати документи в суд, наступного ж дня маршрутки зупинилися. Перевізники вирішили «домовлятися» старим способом "я пришел к тебе с приветом...спасибо, что не с утюгом и пистолетом».
Вінничани тоді добирались пішки, переповненими троллейбусами і трамваями (швейцарського резерву ще не було, як і муніципального автопарку), робили повний "шоколад" таксистам… Після чого вперше і з"явились прохання про винайдення можливості замінити маршрутки комунальними автобусами.
У 2006 році перевізники вимагали знову підняти вартість проїзду, погрожуючи влаштувати "день пішохода" у перші дні вересня, коли якраз повернуться із відпусток вінничани, приїдуть студенти, підуть у школу діти. Щоб больніше відчувалось…
Погодьтесь, що такі стосунки не сприяють взаємоповазі, та ще й коли супроводжуються масовими скаргами жителів міста. На жаль, недотримання графіків руху та кількості машин на лінії, - далеко не всі „сюрпризи”, з якими зіштовхуються в маршрутках вінничани і з якими звертаються все до того ж Гройсмана.
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Сергей:
«Сегодня в 15:20 на маршруте №43 Педучилище - Киевская стал свидетелем неприятного поведения водителя маршрутки. Сначала он обматерил, пассажира за то, что он говорил по телефону, после этого что бы помешать ему говорить включил музыку так что весь салон гудел. А потом ёщё и проехал чию то остановку из за того что "там не где стать шо не видите троллейбус стоит". Фото с номерами прилагаю”.
До речі, такі випадки не рідкість. На 38-му маршруті по Чехова водій обізвав козою дівчину, яка попросила зробити тихіше «Шансон», і ледь не в'їхав у зупинку, тому що обернувся до неї від дороги і став звинувачувати, що вона відволікає його своєю розмовою по телефону.
Игорь:
„Как можно повлиять на курящих маршрутчиков? Когда в салоне маршрутки, водитель курит не смотря на детей, а на замечание говорит "выходите если вам не нравится".
Відколи скарги городян на роботу маршруток розпочала приймати служба «Цілодобова варта», на її адресу надходить по кілька скарг щоденно. Торік зареєстровано 809 таких звернень. З них 236 стосується неповаги та грубості з боку водіїв, 211 вінничан скаржились на недотримання розкладу руху маршрутних таксі, 48 – на паління в салоні, 35 - на водіїв, які проігнорували прохання вінничан збавити гучність радіо, 83 – на розмови по мобільному під час руху, 124 – на порушення водіями правил дорожнього руху, і т.д.
Скажіть, чи можна ігнорувати скарги на безпеку руху? Адже це життя і здоров"я як пасажирів, так і пішоходів, що «плутаються» під колесами маршруток. Ще б їм не плутатись, якщо за підрахунками ДАІ водій маршрутки протягом лише одного рейсу порушує правила дорожнього руху в середньому 7 – 8 разів… Це не рахуючи таких банальних речей, як увімкнути поворот тощо. Водії знають, що реакція маршрутки попереду чи збоку на дорозі така ж непередбачувана, як і маневри авто з жіночою «туфелькою» на задньому склі. Чому?
Тому що в маршрутці водій – ще й касир. Йому передають гроші, він їх рахує, потім відраховує здачу. Рідко в якій машині є дівчина-білетер, - з нею потрібно ділитися. Тому водії намагаються суміщати…
Беруть вони гроші й повертають здачу, звісно, руками. У пасажирів дуже рідко знаходиться 2 гривні 50 копійок. Хто дає п'ятірку, кто - 10, хто - 4, а інколи й сотку. Треба дати здачу: з 5 – 2.50, з 10 – 7.50 і т.д. Відраховувати папірці й монетки на ходу – це навіть кондуктору нелегко. А вже водію... його руки мали б бути зайняті кермом, важелем передач, сигналами поворотів, омивачем скла – як у всіх водіїв.
Але водій маршрутки не такий як всі, у нього руки зайняті грошима; він бере їх на ходу, перераховує на ходу і на ходу дає здачу. Оглядається, перераховує нас: чи всі заплатили? Що руки в нього зайняті грошима – це ще півбіди. Гірше, що його очі теж зайняті не дорогою, він відволікається і, - таранить електроопору на Київській, "доганяє" вже на тротуарі пішохода, збиває насмерть велосипедиста на Чехова, жінку-пішохода на перехресті вулиць Київська і Чорновола, після лобового зіткнення на Келецькій пасажирів маршрутки розвозять по обласній дитячій нейрохірургії та міській травматології, так само по Собоpній, де маршрутка «не помічає» легковика. На вулиці Привокзальній маршрутка взагалі збила 80-річну бабусю і втекла з місця ДТП.
"30 минут страха - и вы дома!" - самокритично кажуть оголошення в деяких мікроавтобусах. Скажіть, якби таксист чи ваш чоловік, коли везе вас, відвів очі від дороги й став рахувати гроші – що ви йому сказали б, а швидше зробили?
Водій на маршруті хоче заробити і тому ризикує. А ми хочемо просто доїхати на роботу чи додому. Навіщо нам такий ризик в нагрузку?
Тим більше, що в разі, не доведи Господь, якоїсь приключки, і відповідати нікому. Як у випадку, про який розповіла в редакції вінничанка Зоя Дімарова.
Обіцянки-цяцянки
- Вранці я їхала на роботу в маршрутці №36. На Центральному мосту ми потрапили в ДТП. Водій говорив по телефону і врізався у вантажівку, яка їхала попереду, а в маршрутку ззаду врізалась ще якась іномарка. Усі спішили на роботу. Водій питає: «Ви маєте якісь претензії?» А всі: «Ні, ні, ні» і розбіглись. У мене також був шок. Дивлюсь на годинник, бачу – не встигаю, з переляку вибігла з цієї маршрутки. Потім прийшлось піти в лікарню, виявилось, що в мене струс мозку…
Але з маршрутки за нанесену шкоду ви сьогодні нічого не стягнете. Чому? А у вас немає головного доказу перебування в автобусі – квитка. Ви зустрічали десь водія маршрутки, який видає пасажирам квитки?
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Евгений:
«Здравствуйте уважаемый Владимир Борисович! В «свете» аварии автобуса рейса "Сокиринці-Вінниця" у меня вопрос. Насколько я слышал, застрахованным считается пассажир, имеющий на руках билет. Почему в винницких маршрутных такси пассажирам в руки НЕ выдают билеты? Ни разу такого «чуда» не видел. Получается, что в Виннице пассажиры маршрутных такси не застрахованы! Вы, как мэр, должны обязать водителей и/или кондукторов маршрутных такси ВЫДАВАТЬ билеты В РУКИ пассажирам и таким простым способом решить проблему страхования..”
Якби ж все так просто вирішувалось, - одним розпорядженням. Усім зрозуміло, що перевізники таким чином отримують чорний нал, навіть не маскуючись. Та ще й звітують потім, буцімто всі пасажири, що сіли в маршрутку, їдуть до кінцевої. Якогось року взагалі подали розрахунки, що маршрутки заповнені максимум на 70%, а місцями ще менше. І переписали цифри лише після того, як їм рекомендували зняти «зайві» маршрутки, щоб не бігали порожняком…
Податкового інспектора в кожну маршрутку не посадиш, та й доведи, що це водій не видає квитки. А може самі пасажири їх брати не хочуть?
От і маємо, що тільки ступивши на підніжку коммунального трамваю чи троллейбусу, ви автоматично стаєте застрахованим пассажиром, адже маєте проїзний чи будете обілечені. А в маршрутках - не так. Досить згадати серію терактів, коли потерпілим вінничанам ніхто якби не залишився "нічого винен".
З огляду на це міська влада ввела в ліцензійну угоду, яку має кожен власник маршрутки, пункт про те, що перевізник відповідає за все на своєму маршруті. Тобто теоретично і за виплату компенсації потерпілим.
На жаль, виконання маршрутниками своїх зобов”язань і обіцянок шкутильгає на обидві ноги. Досить нагадати про половину вартості проїзду, коли людина сідає на чотирьох і менше останніх зупинках, біотуалети для водіїв на кінцевих зупинках замість „кущів”, облаштування цих зупинок, проїзд учнів 1-6-х класів в школу та після занять додому за півціни…
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Павел:
«Уважаемый Владимир Борисович! Вы по телевизору объявляли, что проезд для детей с 1 по 6 класс 50%,но маршрут №34 установил свои правила. Ребёнка с портфелем хотели высадить из маршрутки номер АВ5...!!! А месяц назад ещё и водитель нагрубил в грубой форме. Почему хамство процветает, ведь у нас европейский город с традициями.”
Раиса Григорьевна:
„Объявления по стоимости проезда детей до 12 лет ( в школу и со школы)в салонах маршруток сняты, водители хамят и сдачу не дают”.
Тому головний і єдиний документ, який дозволяє претендувати на виплату страховки – тільки квиток. Його потрібно вимагати у водія і берегти до завершення поїздки. В іншому разі вимагати відшкодування заподіяним травмам доведеться в судовому порядку. А там потрібні будуть свідки, ваша заява ДАІ на місці пригоди з її копією і відміткою про прийняття тощо. Ну, ви зрозуміли...
«Було в старого Шумахера три сини. Двоє – гонщики, а третій – маршрутник»
Безпека пасажирів - це і організація контролю технічного стану бусів, медогляд водіїв перед виїздом на лінію і ще багато-багато іншого.
Сьогодні маршрутники роблять це на своїх приватних фірмах. Не хочеться нікого образити недовірою, але стає лячно, як згадати хоча б маршрутку «Барське шосе-Тяжилів», у якої при перевірці ДАІ на лінії паливний бак було заткнуто ...ганчіркою. До першої ж іскри чи недопалка.
Кілька років назад, пригадую, коли ДТП з вини водіїв маршруток пішли раптом косяками, а кількість потерпілих стала вимірюватись десятками, мене як журналіста редакція фактично «приписала» до ДАІ. І я на власні очі переконався, що справа не лише в «шумахерах» за кермом. Тоді лише під час одного рейду «без попередження» (що вдається дуже рідко через «кумів» та інших «сочувствующих»), було заборонено експлуатацію зі зняттям номерних знаків кожного третього з перевірених автобусів. У 34 випадках вони вийшли на маршрут з несправним рульовим керуванням,- кожен десятий! Ще у 29-ти були несправні гальма. П@@дець одним словом.
Тому, принаймі мені особисто, як пасажиру, було б спокійніше, якби проведення цих оглядів контролювали не самі власники, а комунальне ТТУ на базі свого муніципального автопарку. Що й передбачено реформою у Вінниці.
Принаймі, ніхто не чув про обкуреного наркотою водія трамваю. А от водії маршруток чомусь постійно вляпуються в якісь халепи, від яких гудить все місто.
Нещодавно міліція затримала водія маршрутки, який на кінцевій Вишенька присмоктався до «бурбулятора» на очах пасажирів. Вони й зателефонували в міліцію. Перед цим так само «накурився» водій маршруту №70 – із залізничного вокзалу до села Пирогово. Так що в листопаді на громадській раді при обладміністрації головний лікар наркодиспансеру Павло Слободянюк рекомендував вже ряд профілактичних заходів з огляду на кількість водіїв таксі та маршруток, у яких виявляють стан наркотичного сп'яніння. А він знає, про що говорить – після ДТП всіх водіїв везуть на огляд саме в його установу...
Можна згадати і справжню погоню патруля ДАІ за бусом маршруту №30 "Стахурського – Залізничний вокзал". Водія запідозрили в неадекватності самі пасажири, тому що не реагував вже й на прохання зупинитися на потрібних зупинках. Від ДАІ маршрутка-«експрес» кинулась навтіки, так що перелякані пасажири сипались з неї горохом на поворотах, де водій ще скидав швидкість. Зрештою, бус він розбив. Добре, що вже без людей. Був бухий, що називається, «в @опу». Такий от суворий медогляд пройшов перед виїздом на маршрут. Як з"ясувалось, на чолов"ягу, що мало не вбив купу людей, вже було складено 9 протоколів, проте власник маршруту і не думав виганяти цього «третього сина діда Шумахера»…
Після такого випадку ДАІ просто оптом відправила на перескладання більше сотні штрафників-водіїв маршруток. З першого разу не склав жоден. А дехто не склав взагалі…
То як гадаєте, слід наводити порядок серед тих, кому ми щодня довіряємо своє життя і здоров'я?
Нормальні люди себе бидлом в інтернеті не називали б
Сьогодні на форумах в інтернеті транспортна реформа у Вінниці, як правило, зводиться до нібито повного „закриття маршрутів”. Що насправді не відповідає дійсності. Більше двох третин маршруток залишаються працювати. Тільки що під контролем безпеки перевезень з боку комунального ТТУ через уже зазначені вище причини.
Тому є сумніви, що саме пасажири найбільше кричать про „колапс перевезень у Вінниці” та як „скотовозами прийдеться цілий день добиратися з одного кінця міста в інший”. І про „ бидло”, яке буде „стадом ездить по Виннице в убитых сараях, по 3 часа из одного конца города в другой и ждать их на остановках по 2 часа”. Більше схоже на те, що кричать самі власники маршрутів, які втрачають тіньові доходи. Нормальні люди самі себе бидлом не називають.
Ну і, звісно, ситуацію намагаються використати й окремі „політично стурбовані” громадяни. Вони теж запускають брехні про "скасування ВСІХ маршруток" і запрошують в соцмережах „небайдужих” для тролінгу в інтернеті, щоб про них „заговорило все місто, пресса”...
А що дійсно хвилює реальних немоторизованих вінничан, зрозуміло з їх звернень. Де вони просять міську владу забезпечити їм не музику в салоні, а саму можливість нормально виїхати вранці на роботу, а увечері повернутись додому.
Із звернень на пряму лінію міського голови:
Андрей:
„Хотелось бы, чтобы обратили внимание на работу маршрутов №36 и №60 на Свердловском Массиве. По закону, пассажирские перевозки – это услуги, предоставляемые населению, а не способ быстрого обогащения (как хотят того владельцы маршрутов). В час Пик (7.30 – 9.30 и 17.00 – 19.00), когда требуется перевезти максимальное количество пассажиров, маршрутное такси №60 ездит не по заявленному графику (5-7 мин.), а через 25-30 мин. Маршрут № 36 ездит «ещё лучше» - на следующей остановке, после конечной сесть в маршрутку невозможно, потому, что в ней стоит уже человек пятнадцать. ”.
Елена:
«Уважаемый Владимир Борисович. Меня интересует вопрос маршрутных такси. Когда на наших улицах появится необходимое колличество более вместительного транспорта, который был-бы в состоянии справиться с перевозками?”
...
„Сегодня утром маршрутки №134 (Барское шоссе – Немировское шоссе) вообще не вышли на маршрут. Простояв на остановке час, людям пришлось добираться несколькими видами транспорта. Сотрудники нашей компании не смогли попасть вовремя на работу. Такая ситуация повторяется уже не первый раз.”
Валентина:
«Владимир Борисович! У нас, жителей нового дома по Чехова 8 - а,переулка К. Маркса, проблема. Невозможно сесть по утрам на маршрутку №45 (Тяжилов - барское шоссе). Вот было бы здорово, если бы увеличили количество маршруток, а лучше "богданчиков". С надеждой на помощь студенты, учащиеся школ, учителя, рабочие”.
Замість P.S.
Після всього викладеного доволі очевидно, що „транспортна революція” у Вінниці народилась не від забаганки Гройсмана. Вона стала результатом прохань, а можна сказати й «наказу», самих вінничан, яких не влаштовує нинішня ситуація з перевезеннями пасажирів. І найбільше – на автобусних маршрутах.
Приватні ж перевізники, які дійсно частково втратять в результаті змін, самі себе поставили в ситуацію Вовка з байки Глібова, який забіг сховатись в село. Пам'ятаєте по школі?
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
– Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..
– Проси мерщій Степана,
Він добрий чоловік, – Кіт Вовкові сказав.
– Так я у його з”їв барана.
– Ну, так навідайсь до Дем’яна.
– Е, і Дем’яна я боюсь:
Як тільки навернусь,
Він і згадає поросятко.
– Біжи ж, аж ген живе Трохим!
– Трохим? Боюсь зійтися з ним:
З весни ще злий він за ягнятко!
– Погано ж! Ну, а чи не прийме Клим?
– Ох, братику! Теля я в його звів!
– Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, –
Кіт Вовкові сказав, –
Чого ж ти, братику, сюди і забігав?...
От і в нашій ситуації городян можливі проблеми власників маршрутів мало цікавлять. Що людей цікавить, так це те, щоб не стояти на зупинках годинами, швидко і в будь-який час дня пересуватись містом. Бажано комфортно і не дорожче, ніж було раніш.
Ці моменти - час доїзду, завантаженість на маршрутах і вартість проїзду – наразі спільно й відпрацьовують мерія,ТТУ, перевізники і залучена громадськість,як от студентська рада. І по ходу корегують схему ще на етапі її впровадження. Як з тим же нічним маршрутом Вишенька - Залізничний вокзал. І будуть корегувати ще до травня, включно з питаннями зменшення вартості проїзду на коротких маршрутах, єдиним проїзним на усі види громадського транспорту тощо.
Що вже очевидно на 100%, так це те, що з другої половини лютого у Вінниці зростає кількість тролейбусів і трамваїв на лініях, які можуть забрати за раз більшу кількість пасажирів і їздитимуть вони з 5:30 до 24:00. Додаткові трамваї-швейцарці є, також місто готується купити у Харкові два десятки майже нових тролейбусів.
Більше муніципальних автобусів і маршруток виїде в проблемні райони приватного сектору – на Старе місто, П'ятничани, Корею, Пирогове, Сабарів і вул. Бучми, де інтервал руху між ними становитиме 3-15хвилин і їздитимуть вони теж по графіку до 24.00.
А от магістральні вулиці за рахунок інтеграції графіку з електротранспортом дещо "розвантажаться", що дозволить збільшити загальну швидкість руху громадського транспорту. Вінниця – не Львів, який і зараз перевозить вдвічі менше пасажирів електротранспортом: 61.3 млн. пасажирів в рік проти 112 млн. пасажирів у Вінниці, при тому, що 900-тисячний Львів має вдвічі більше населення.
Можливо, це моя суб"єктивна думка, та я й не намагаюсь її нав"язувати. Виклав, а висновки - ваша справа. Моя думка, реформа транспорту – це не перша „революція”, яку запроваджує Гройсман. З ходу пригадуються ліквідація стихійної торгівлі і базарчиків на тротуарах, розгін нахабних паркувальників та гральних автоматів на вулицях, за якими стояла своя „мафія”, „розливайок” в парку ім. Горького, що торгували замість соків та морозива горілкою з шашликами...
Погодьтесь, шкодувати за цим потім не приходилось.
Газета "МІСТО"
Коментарі
Статья разгромная. Автору - респект!
Рекомендую всем прочитать ее от начала до конца. Думаю каждый найдет в ней свои аргументы, и поймет правильность решения городских властей.
А я всегда считал что базары со шмотьём посреди города и маршрутки делали Украину похожую на недоразвитые страны типа Пакистана. Я рад что Винница меняется, теперь можно от вокзала до Дома Офицеров ходить по тротуару.
Да принципиально, собственно, ничего не поменяется.
Все те же маршрутки, только на других маршрутах и в меньших количествах.
Нового ПС, в частности автобусов большой вместимости не закуплено под новую схему.
Тоже и по троллейбусам.
Мои размышления по поводу водителей маршруток.
Хамство-бич водителей. Проблемма в том, что кто идёт в водители маршруток? В большинстве своём самые настоящие гопники, которым больше некуда пойти- люди с невысоким интеллектом, которых отличает от настоящей гопоты только желание более-менее честно заработать. Вот типичный портрет водителя маршрутки: парень плотного телосложения, с короткой стрижкой, как правило в кепке или фуражке, глаза как у быка- налитые кровью и злостью на весь окружающий мир, на руках перчатки-обрезы, под которыми просматриваются короткие крючковатые пальцы. Словарный запас- десяток слов вперемешку с матом. Памяти едва хватает на то чтобы запомнить все остановки на маршруте.
Работают эти люди с раннего утра и до позднего вечера без выходных и праздников, и находятся в состоянии хронической усталости. Отсюда и злость на окружающих, особенно когда речь идёт о деньгах.
Здесь виной всему руководство- хозяева маршруток (маршрутов)- набирают дешёвую рабочую силу, которую считают за рабов. А своё недовольство эти работяги отыгрывают на пассажирах. Считаю, что транспортную реформу нужно было начинать с замены кадров. Иными словами, кандидат в водители маршрутки кроме водительского удостоверения соответствующей категории должен обладать коммуникабельностью, опытом работы с людьми, вежливостью, культурой общения. Естественно такой человек будет требовать и большего заработка. Здесь нужно прижать частников - в условииях для получения лицензии на пассажироперевозки например прописать требования к кадрам, аналогичный отбор провести и на госпредприятиях.
Что касается маршрутов.
Они действительно должны быть такими, чтобы можно было проехать из одной точки города в другую без пересадок. Дублирующие маршруты на большой протяжённости нужно разводить по разным улицам, согласно спросу. На самые оживлённые маршруты (например, Барское Шоссе - ЖД. Вокзал) ставить автобусы, где пассажиропоток невелик- бусики. Можно сделать даже экспресс-маршруты с каждого микрорайона до ЖД вокзала, с проездом мимо центрального автовокзала - на эти поставить бусики, можно даже их сделать дороже.