Олено, відгукнись!
дорожня історія, яка потребує продовження...
"З мамою і племінницею я їхав з Могилева-Подільського до Бершаді. З нами їхала дівчина Олена, яка в автобусі надала необхідну допомогу моїй племінниці, а, виходячи з автобуса у Бершаді, ще і подарувала племінниці намисто. Олено! Ми з мамою хочемо віддячити тобі за твою доброту, відгукнися і передзвони на тел. (098)348-26-15, Руслан", - от таку об'яву знаходжу на одному з новинних сайтів Бершадського району.
Зміст мене просто таки дивує. Родина розшукує незнайомку, яка приділили їхній маленькій родичці небагато часу. Дзвоню до Руслана з цікавості. Виявляється, ситуація складалася у такій хронології. 14 квітня 23-річний хлопець їхав з мамою та племінницею-похресницею.
- Це було близько 11 ранку. У Крижополі, здається, зайшла Олена, - розповідає телефоном Руслан. - Сіла біля нас. Невисока, чорнява дівчина з кучерявим волоссям. Красиві очі, приємні посмішка та голос. Особливо я її не роздивлявся. До племінниці почала відноситися, як до рідної дитини. Нас це здивувало, бо не кожен день зустрічається такі люди, які так поводиться з незнайомцями. Вона так загралася з похресницею, що навіть не відповідала на дзвінки. А коли виходила, просто зняла з себе намисто і подарувала його малій. Воно ручної роботи, з чорного каміння. Ми у той момент чогось не зовсім зорієнтувалися. Навіть дякую їй не сказали. От мама дала завдання в будь-що знайти Оленку. Може, ви допоможете?
Я щаслива, що у нас живуть такі душевні люди! Руслане, бажаю вам знайти Оленку!!!!
Аріна Кантоністова