История ВЕЗУНЧИКА (сказка)

• Авторизуйтесь для написання повідомлень

.
Падав білий лапатий сніг. Морозець,старовинні будиночки і сяючі ліхтарики робили безлюдну вулицю затишною, а незнайомі стежинки – привітними. Він все зрозумів одразу, охайні вулиці, старовинна бруківка у центрі міста, заклопотані дорослі і непосидючі дітлахи – усе це тепер його улюблене місто. Місто, в якому народилася його власна справжнісінька казка.....

Місто Цюріх подарував Вінниці швейцарські трамвайчики.
І ось приїхали вони і в незнайомому місті не знали як себе поводити: інші вулиці, незнайомі люди, все це їх лякало.
Трамвайчик №233 приїхав до Вінниці разом із своїми друзями з європейського міста Цюріх. Закордонні трамваї виглядали дуже незвичайно. Поважні, гарні, з різними кнопками… Навіть з навколишніх міст почали приїжджати люди, аби покататись на такому «вінницькому диві».

Від надмірної уваги у всіх трамваїв одразу почалась «зіркова хвороба». Вони почали хизуватись один перед одним, кожен вважав, що саме він – родзинка міста, улюбленець дітей та дорослих. Але з настанням холодної зими, до якої вони зовсім не звикли, одразу стало зрозуміло, що європейським красунчикам працювати щодня - "не мед їсти"....

У трамвайчиків піднімалась температура, вони почали застуджуватись, кашляти і вже не могли щодня виходити в рейс.
Засумували і вінничани, і швейцарські трамвайчики – як бути?
Але серед них був такий особливий маленький трамвайчик, який усім своїм «залізним серцем» полюбив Вінницю та її жителів. Він, навіть в непогоду, з великою радістю катав дорослих і дітей, і завжди вчасно доставляв їх додому.

Іншим трамваям стало соромно за свою слабкість, якщо цей малий справляється – тоді і ми зможемо. І навчились не хворіти, і їздити за розкладом.

Через свою сміливість, веселий дзвін та любляче залізне серце вінницькі діти дали трамвайчику ім’я «Везунчик». Мандруючи містом, трамвайчик вивчив історію Вінниці і потихеньку став розповідати дітям цікаві легенди. Малеча спеціально підчікувала Везунчика, щоб саме на ньому покататись. Мер міста дізнався про це, і доручив Молодіжній раді відзначити трамвайчик.

Тепер Везунчик отримав новий стильний одяг яскравого зеленого кольору. Разом з ним працюють усміхнені стюардеси-екскурсоводи. І кожен бажаючий може поринути у вир легенд та бувальщин Вінниччини, згадати як усе було і можливо, пізнати майбутнє….
А люди стали казати, що цей трамвайчик - Щасливий талісман Вінниці - «Повезе тому, кого Везунчик провезе!».