Хронологія розвитку електротранспорту Вінниці.

denisko
Зображення користувача denisko.
Не в мережі
Був: 9 років 5 місяців тому
Зареєстрований: 25.04.2010 21:03
+1
0
-1

Хронологія розвитку електротранспорту Вінниці

1910, 23 лютого та 31 травня – міська управа уклала договір з російським товариством «Всеобщая кампания электричества» з будівництва центральної електростанції, яка дала поштовх для заснування трамвайного руху в місті.

1912, січень – на цій електростанції була випробувана на потужність акумуляторна батарея, встановлена Київським відділенням російського товариства «Всеобщая кампания электричества».

1912, жовтень – на електростанції функціонувало два агрегати (локомобілі), потужність кожного з яких сягала 95 кінських сил.

1912 – у Вінницю надійшло перших 7 вагонів з Німеччини, зібрані на заводі «МАН». Збудовано трамвайний парк на березі р. Південний Буг на вул. 1 Травня.

1913, вересень – напередодні запровадження трамвайного руху міське господарство мало у своєму штатному розкладі 13 кондукторів, 15 вагоноводів, 3 слюсарі і стільки ж підсобних робітників.

1913, 28 жовтня – відкрито рух трамваю. Двоколійна лінія прокладена від залізничного вокзалу до жіночої гімназії (нині школи №2). По ній курсувало 7 вагонів. Цього ж таки року почали експлуатуватись трамвайні вагони німецького виробництва.

1913-1922 – у цей період трамвайне господарство функціонувало під назвою «Вінницьке міське електропідприємство».

1914 – зведена одноколійна лінія по вул. Ворошилова (нині вул.. 50-річчя Перемоги) до залізничного вокзалу та військового містечка.

1916, листопад – у трамвайному господарстві працювало 58 чоловік.

1921, 1 грудня – поновлено трамвайний рух після тривалої перерви, викликаної громадянською війною та революційними подіями.

1922 – змінена назва трамвайного господарства. Відтепер зареєстровано як об’єднання «Вінницьке міське електричне підприємство».

1930, 21 червня – закуплено у м. Твері 5 трамвайних вагонів.

1932 – введено в дію трамвайну лінію від школи №2 до лікарні ім. Пирогова.

1932 – нова назва трамвайного господарства: «Управління міського трамваю».

1934 – закінчено будівництво і введено в дію Сабарівську ГЕС.

1936 – збудовано тягову підстанцію з одним ртутним випрямлячем.

1936 – за рахунок поставок з Одеси збільшилася кількість трамвайних вагонів до 15 одиниць.

1936, 14 вересня – постановою президії міської ради трамвайне господарство виділено в окрему одиницю. Воно перейменоване на «Трамвайний трест» і підпорядковане міськоммунгоспу.

1941-1944 – фашистами завдано важких втрат трамвайному господарству: майже повністю було виведено з ладу рухомий склад, а трамвайні лінії на багатьох ділянках демонтовані, знято контактний дріт.

1944, 1 травня – відкрито рух трамваїв від центрального мосту до лікарні ім. Пирогова.

1948 – закінчено будівництво трамвайної лінії на вул. ім. Фрунзе.

1950 – повністю відновлено трамвайне депо, тягова підстанція, трамвайні колії та контактна мережа.

1952 – чергова зміна назви трамвайного господарства на «Управління Вінницького трамваю».

1955 – збудовано 3,9 км. Трамвайної лінії від площі Гагаріна до вул. Революційної.

1955 – введено в експлуатацію нове трамвайне депо на Хмельницькому шосе.

1955 – на трамвайних маршрутах міста з’явилися комфортабельні вагони виробництва НДР та вітчизняні (київського виробництва).

1957 – введено 1,3 км. трамвайної колії по вул. Пирогова.

1958 – побудовано 2,5 км. трамвайної лінії від вул. Пирогова до лікарні ім. Ющенка.

1961-1961 – зведено і здано в експлуатацію другу трамвайну лінію в районі хімзаводу.

1962 – побудовано колійну мережу трамваю на вул. Пирогова до лікарні ім. Ющенка і тягову підстанцію №3 на вул. Пирогова.

1963 – продовжена трамвайна лінія від вул. Революційної до Вишеньки

1963, лютий – розпочалося прокладання тролейбусної контактної мережі віж Жовтневої площі по вул. К.Маркса.

1963, 28 жовтня – колектив підприємства відзначив 50-річчя вінницького трамваю.

1963, 18 лютого – комісією міськвиконкому підписано акт прийому завершеного будівництва першої черги тролейбусної лінії: Жовтнева площа – інструментальний завод. Відбулося урочисте відкриття тролейбусного руху. На лінію вийшло 4 тролейбуси.

1964-1970 – збудовано 4 тягові підстанції.

1962 – державними органами зареєстровано статут міського електротранспорту під назвою «Трамвайно-тролейбусне управління».

1965 – продовжена тролейбусна лінія від Жовтневої площі по вул. Київській до водоканалу.

1965 – придбано 8 тролейбусів марки ЗіУ-5. У цьому ж році під ремонтну базу тролейбусів була передана територія з будівлями таксомоторного парку на вул. Островського.

1966 – продовжена тролейбусна лінія по Немирівському шосе від вул.. Чехова до інструментального заводу.

1967 – зведено тролейбусну лінію на вул. Тарногродського від вул. Київської до ДПЗ-18.

1967 – побудовано підстанції №6 на вул. Ватутіна, №4 на вул. Київській, контактна мережа тролейбуса по вул. Немирівське шосе, Чехова до вул. Ватутіна, по вул. Київській до кільця Водоканалу, по вул. Чекістів, Театральній, Пирогова до кільця ринку «Урожай».

1968 – прокладені трамвайні лінії до Барського шосе та від вул. Пирогова до нині діючої зупинки «Електромережа».

1968 – побудовано підстанцію №7 на вул. Тарногродського, контактну мережу по вул. Тарногродського до ДПЗ-18, по вул. Соборній до Жовтневої площі.

1968-1969 – продовжена тролейбусна лінія по вулицях Пирогова і Деніна (нині – вул. Соборна) до Жовтневої площі, а по вул. Привокзальній – до залізничного вокзалу.

1970-1980 – збудовано чотири чергові тягові підстанції.

1971 – закуплено перші трамвайні вагони чеського виробництва.

1973 – побудовано нове тролейбусне депо по вул. Першотравневій і підстанцію №5.

1973, жовтень – колектив підприємства відзначив 60-річчя вінницького трамваю.

1973 – введено в експлуатацію нове тролейбусне депо на 100 машиномісць на вул. 1 Травня.

1974 – побудовано підстанцію №8 на вул. Келецькій і контактну мережу по вул. Келецькій до пр. Юності.

1976 – тролейбусна лінія продовжена по вул. Келецькій до вул. Квятенка.

1977 – демонтована трамвайна лінія на вул. Коцюбинського і перенесена на вул. Кірова до залізничного вокзалу.

1977-1978 – у раціоналізаторський фонд підприємства внесено новаторських пропозицій на загальну суму понад 270 тисяч крб., що дозволило зекономити 32 тис. кВт/годин електроенергії, 28 тон металу.

Введено в експлуатацію новий профілакторій, внаслідок чого збільшено потужність діючого трамвайного депо.

1978 – побудовано підстанцію №10 на вул. Кірова і контактну мережу по вул. Привокзальній, Коцюбинського до кільця залізничного вокзалу.

1980 – керування підстанціями здійснюється за допомогою засобів автоматизації та телекерування.

1981 – Вінницьке ТТУ серед споріднених підприємств України посіло посіло третє місце за підсумками роботи у другому кварталі.

1982 – у першому кварталі вінницьке ТТУ визнано кращим у країні, а за підсумками роботи у 1982 році занесено на Дошку пошани ВДНГ УРСР.

1982 – будівництво цеху планових ремонтів тролейбусів.

1983 – Вінницьке ТТУ посіло перше місце в республіканському змаганні і нагороджене перехідним Червоним Прапором МЖКГ України та галузевої профспілки.

1983 – на базі Вінницького ТТУ відбувся республіканський семінар з питань охорони праці на підприємствах міськелектротранспорту за участю представників галузі з інших республік СРСР.

1984 – побудовано підстанцію №20 і нове кільце на Барському шосе.

1984 –побудовано підстанції: №11 на вул. Лебединського, №13 на вул. Тарногродського, №18 на вул. 30-річчя Перемоги, №17 на вул. Фрунзе.

1984-1998 – при ВТТУ функціонувало СПТУ №18, котре готувало кваліфікованих спеціалістів з робітничих професій: водіїв трамваїв і тролейбусів, слюсарів-електриків з обладнання і ремонту електротранспорту.

1984 – ВТТУ визнано серед кращих в Україні.

1985 – введена підстанція №14 на вул. Келецькій.

1985 – пущена в експлуатацію трамвайна лінія по вул. Келецькій до вул. Космонавтів.

1987 – побудовано підстанції: №12 на вул. Соборній і №16 на вул. Келецькій, контактну мережу по вул. Келецькій від пр. Юності до вул. Квятенка.

1992 – продовжена трамвайна лінія від кінотеатру «Мир» до вул. Квятенка.

1993, 16 вересня – на базі Вінницького ТТУ відбулась нарада керівників підприємств міського електротранспорту України з питань його діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.

1995 – на базі Вінницького ТТУ відбулась нарада головних інженерів МЕТ України за участю представників корпорації МЕТ і комітету міськжитлокоммунгоспу.

1996 – продовжена тролейбусна лінія по вул. Ватутіна до вул. Лугової (Тяжилівський масив).

1997 – продовжена тролейбусна лінія від ринку «Урожай» по вул. Скалецького до вул. Свердлова.

2000, жовтень –відбувся триденний семінар головних інженерів міськелектротранспорту України на базі ВТТУ з питань підвищення ефективності роботи електротранспорту в сучасних умовах.

2001, серпень – у Вінниці відбувся міжнародний конкурс професійної майстерності молодих водіїв тролейбусів. Серед кращих визначені імена вінничан Сергія Мазуренка, Сергія Черняка.

2002 – в огляді-конкурсі серед підприємств міського електротранспорту країни Вінницьке управління зайняло перше місце за І квартал, а в II, III та IV кварталах – друге місце.

2002, вересень – на Всеукраїнському конкурсі професійної майстерності молодих водіїв трамвая, що проходив у Києві, вінничанка Олена Кучеренко стала срібною призеркою.

2002 – ВП «ТТУ» в 29 обласному конкурсі «За безпеку руху» серед водіїв трамваїв, тролейбусів, автомобілів і приватних транспортних засобів зайняло третє місце та удостоїлося Почесної грамоти облдержадміністрації та обласної ради.

2003 – управління зайняло І місце в огляді-конкурсі серед підприємств міського електротранспорту України.

2003, жовтень – колектив ВП «Трамвайно-тролейбусне управління» зустріло своє 90-річчя.